8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі присудила Нобелівську премію з літератури 76-річній канадській письменниці Енн Карсон. Формулювання комітету — «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури». Вона стала 122-ю лауреаткою номінації «Література» від 1901 року.
Чому це рішення стосується читача
Карсон поєднує письменництво, поезію, есеїстику та переклади з давньогрецької, тому її визнання торкається широкого кола читачів. За словами комітету, лауреатка створила «нові форми для сучасної літератури», спираючись на класичну спадщину. Її переклади — інтерпретація фрагментів Сафо «Якщо ні, Зима» (2002), трагедій Софокла «Електра» (2001) та «Антігона» (2015), «Вакханок» Евріпіда (2015) — розглядають як самостійні художні твори, тобто визнання поширюється й на практику перекладу.
Що відомо про авторку та її визнання
Енн Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію й роками викладала античну літературу. Докторську дисертацію «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую» (Odi et Amo Ergo Sum) вона опублікувала 1981 року. Серед її ключових видань — роман у віршах «Автобіографія червоного» (1998), збірка «Пливи» із 22 окремих книжечок (2016) та «Неправильна Норма» (2024). До Нобелівської премії Каpсон здобула премії Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) і Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) та Т.С. Еліота (2001), премію ПЕН за поезію в перекладі (2010). Нобелівський тиждень у Стокгольмі триває з 6 по 13 жовтня.
Залишити відповідь