25 вересня 2026 року радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин публічно відкинув закиди в існуванні таємної угоди між Києвом і Сеулом щодо полонених із Північної Кореї. Він наголосив, що жодних домовленостей про мовчання не укладалося, а приховувати, куди передають полонених, було б неправильно.
Що змінилося після виступу в ООН
Інформаційний простір змінився одразу після 23 вересня — дати промови Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де президент повідомив про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених українською армією на Курщині у 2025 році. Згодом президент Південної Кореї публічно заявив, що українська сторона порушила домовленість про нерозголошення, висловивши жаль з приводу оприлюднення цих даних. У відповідь Банкова заявила, що подібних зобов’язань не брала.
Хронологія суперечки
- 2025 рік — на Курщині українські військові взяли в полон двох північнокорейських військових.
- 23 вересня 2026 року — Зеленський оголосив на Генасамблеї ООН про передачу полонених Сеулу; один із них, за словами президента, намагався накласти на себе руки після полону.
- Після виступу — президент Південної Кореї звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення.
- Медіарадниця посла України у Великій Британії Оксана Тороп підтвердила, що така домовленість існувала, і розкритикувала Зеленського.
- 25 вересня 2026 року — Литвин спростував саму наявність угоди, назвавши чужі твердження неправдою.
У такий спосіб єдиним підтвердженим наслідком інциденту залишається відкритий публічний конфлікт версій між Офісом президента та Сеулом щодо самого факту існування угоди про нерозголошення.
Залишити відповідь